Кафедра «Землеробства» заснована однією з перших як на агрономічному факультеті, так і в аграрному університеті в цілому. Фактично вона є ровесницею внз, який був заснований у жовтні 1921 р. і називався "рільничим технікумом", що в перекладі на сучасну мову означає "інститут землеробства". Саме тому перші випускники в ті далекі роки мали кваліфікацію агронома-рільника. Перед ними ставилося завдання – створити культурне землеробство й на цій основі різко збільшити, перш за все, виробництво зерна. У зв'язку з цим за пріоритет ставили глибоке вивчення землеробства, про що красномовно свідчить такий факт: обсяг аудиторних занять для студентів із цієї дисципліни становив 500 годин (на противагу нинішніх 70). Читали цей курс найбільш досвідчені й найавторитетніші викладачі – заступник директора (проректор) М. К. Конаков та професор В. Г. Ротмістров.

Колектив кафедри від початку енергійно взявся за навчальну роботу, суттєво піднявши рівень підготовки студентів за своєю профільною дисципліною. Цьому багато в чому сприяв постійний висококваліфікований викладацький склад, яким в різні часи керували: доктор сільськогосподарських наук, професор М. П. Лубовський; кандидат сільськогосподарських наук, доцент І. І. Малихін; доктор сільськогосподарських наук, професор М. І. Драніщев. Багато викладачів працювали на кафедрі по 30 і більше років: професор М. П. Лубовський, доценти І. І. Малихін (49 років), К. П. Лубовський, В. Г. Остапенко, Т. О. Шеремет. Усі викладачі щорічно були кураторами академічних груп, а Т. О. Шеремет, І. І. Малихін і В. Г. Остапенко – деканами агрономічного та заочного факультетів.

Нинішній склад кафедри (доктор наук, професор та шість кандидатів наук, доцентів) - це монолітний колектив досвідчених викладачів та молодих фахівців (О. В. Баранівський, М. М. Тімошин). Одночасно з підготовкою спеціалістів (усього за період існування кафедри випущено понад 1350 дипломників) викладачами кафедри постійно проводиться плідна науково-дослідна робота, за результатами якої надруковано понад 500 наукових праць та 23 монографії. Основними напрямками були: розробка й удосконалення систем землеробства та їх ланок для умов Донбасу, заміна примітивного землеробства (з беззмінними посівами та з обробітком ґрунту, який складався з однієї мілкої оранки, із толокою замість чорних парів, із монокультурою ярої пшениці та з безмежно забур'яненими полями) на сучасне висококультурне землеробство. У руслі цього в довоєнний період В. Г. Ротмістров і М. П. Лубовський розробили систему обробітку ґрунту для умов Донбасу, а професор М. П. Лубовський – напівпаровий обробіток, який і зараз є найбільш ефективним у боротьбі з однорічними бур'янами. Досліджувалися та розроблялися такі важливі питання, як: поглиблення орного шару в сівозміні, підбір кращих попередників під озиму пшеницю, зокрема й зайнятих парів із системою обробітку ґрунту в них, а також обробіток землі під ярий ячмінь та горох. Окрім цього, розроблено ґрунтозахисну енергозберігаючу технологію підготовки чистих парів та поверхневий обробіток ґрунту під озимину після непарових попередників, рекомендовано до виробництва позакореневе підживлення озимої пшениці мікроелементами та аміачною селітрою.

На кафедрі вивчають біологічні особливості сучасних гібридів соняшнику, на основі яких розроблено технологію його вирощування. Досліджено та опрацьовано багато нових агроприйомів, які підвищують врожайність та збільшують валові збори цієї культури, зокрема рекомендовано кращі попередники та обґрунтовано найбільш доцільні строки повернення соняшнику на попереднє місце в сівозміні, установлено оптимальну густоту рослин для різних за скоростиглістю сортів та гібридів, розроблено ефективні методи боротьби з бур'янами, а також біологічні – з вовчком. Вивчено десикацію посівів, впроваджено у виробництво технологію вирощування соняшнику на зрошенні та раціональні методи використання полів після нього під чисті й зайняті пари, для вирощування ярових і озимих культур, ефективні прийоми боротьби зі сходами падалиці. Опрацьовано технологію передпосівної обробки насіння мікроелементами, яка підвищує врожайність сім'янок на 2,5-3,0 ц/га.

Професор М. І. Драніщев, доцент М. В. Решетняк та аспірант О. Л. Павлов розробили технологію підзимової сівби соняшника, яка не має світових аналогів. Кандидат географічних наук, доцент Л. М. Попитченко дослідила способи визначення впливу агрометеорологічних факторів на врожайність та елементи технології вирощування соняшнику та зернових культур. Доцент М. В. Решетняк систематизував більш ніж 30-річні дані та встановив кореляційну залежність поміж урожайністю соняшнику та кліматичними факторами. За тривалий період, який минув із часу утворення Луганського національного аграрного університету, сільськогосподарське виробництво та аграрна наука пройшли довгий і тернистий шлях, на всіх етапах якого викладачі кафедри землеробства робили свій вагомий внесок у розвиток профільної галузі та агрономічної теорії.

Контактна інформація

Телефон у Луганську: (0642) 96-71-78 завідувач кафедрою  М.І.Драніщев, доктор сільськогосподарських наук, професор